Схована сила всередині: як морська вода та пивні банки можуть врятувати світ

Поговорімо про водень — паливо, яке при спалюванні виділяє лише водяну пару. Звучить ідеально, чи не так? Проте більшість сучасного виробництва водню все ще базується на викопному паливі, і всі розмови про екологічність часто перетворюються на звичайний грінвошинг.

І тут у гру вступають дослідники з MIT, які зробили просте, але дивовижне відкриття: берете перероблений алюміній, наприклад, використані пивні банки, обробляєте його галій-індієвим сплавом, змішуєте з морською водою — і отримуєте чистий водень. Найцікавіше, що при цьому виділяється лише 1,45 кілограма CO₂ на кілограм водню, тоді як традиційні методи з викопного палива дають аж 11 кілограмів.

Сіль у морській воді виступає каталізатором, дозволяючи повторно використовувати галій-індієвий сплав, що робить процес не лише сталим, а й економічно вигідним. А якщо додати трохи кофеїну, реакція ще й пришвидшується.

Уявіть собі майбутнє, де для заправки не потрібні велетенські ємності з воднем. Натомість компактні станції, де гранули алюмінію змішуються з морською водою й одразу виробляють водень на місці. Без балонів високого тиску та складної логістики — лише чиста енергія з двох простих складників.

І це ще не все. Побічний продукт процесу — беміт, мінерал, що використовується у виробництві напівпровідників і електроніки. Тобто відходи тут — це не відходи, а цінна сировина.

Тож наступного разу, коли побачите порожню пивну банку на пляжі, не поспішайте її ігнорувати. Можливо, саме вона стане джерелом енергії, що врятує нашу планету.