Японські автогіганти масово переїжджають з Китаю до Індії
Toyota, Honda та Suzuki переорієнтовують мільярдні інвестиції з Китаю до Індії, що свідчить про глибокий зсув у глобальному балансі автомобілебудування. Ще кілька років тому Китай залишався беззаперечним центром автосвіту. Тепер же фокус зміщується, і Індія виходить на перший план, обіцяючи зростання замість ризиків.
За даними LiveMint, три найбільші японські автовиробники планують вкласти понад 11 мільярдів доларів (близько 10,2 мільярда євро) в Індію, перетворюючи країну на один із ключових центрів виробництва та експорту. Toyota і Honda розширюють місцеві заводи та збільшують потужності, а Suzuki планує наростити випуск з 2,5 до 4 мільйонів автомобілів на рік. Значна частина цієї продукції піде на експорт, що свідчить: Індія стрімко стає новим глобальним складальним хабом.
The Economic Times повідомляє, що Toyota хоче довести виробництво в Індії до мільйона авто на рік і вивести на ринок близько 15 нових або оновлених моделей до кінця десятиліття. Honda пішла ще далі — компанія оголосила про створення в Індії хабу електромобілів, який згодом забезпечуватиме машинами ринки по всьому світу.
Причин для такого стратегічного розвороту від Китаю кілька. Китайський ринок став надто складним: агресивні цінові війни між місцевими брендами та політичний тиск на іноземців з’їдають прибутки. Reuters описує ситуацію як «перенасичений ринок, де цінова конкуренція перетворилася на боротьбу за виживання».
Індія ж пропонує те, чого Китай вже не дає: відкриту економіку, менше політичних ризиків і щедру державну підтримку інвестицій. За даними Hindustan Times, японські вкладення у транспортний сектор Індії зросли більш ніж у сім разів між 2021 і 2024 роками, тоді як інвестиції в Китаї впали на 83 відсотки. Це повна зміна курсу: ще п’ять років тому японський капітал йшов на схід у Китай, а тепер — у Делі та Гуджарат.
Toyota вже має два великі заводи в Індії та тісно співпрацює з місцевим підрозділом Suzuki — Maruti Suzuki. Такий альянс дозволяє компаніям ділитися платформами й ланцюгами постачання, знижуючи ризики та прискорюючи оновлення модельного ряду. Reuters додає, що Toyota планує розширити мережу постачальників і програму електрифікації на підтримку національної мети Індії — зробити 30 відсотків нових авто електричними до 2030 року.
Suzuki, яка вже домінує на індійському ринку, лише зміцнює позиції. У серпні компанія підтвердила інвестицію у 8 мільярдів доларів (7,4 мільярда євро) у новий завод, де збиратимуть перші електромобілі бренду.
Honda не розкриває обсяг інвестицій, але повідомила Reuters, що Індія стане її новим глобальним центром розробки та виробництва електрокарів. Підприємство працюватиме як на внутрішній ринок, так і на експорт до Азії, Європи та навіть частини США. Це підкреслює: для Honda Індія — не просто ринок збуту, а стратегічна платформа для управління наступним десятиліттям електрифікації.
Поки Китай бореться з надлишковими потужностями та жорсткою ціновою війною між місцевими брендами, японські автовиробники бачать в Індії новий шанс. Дешевша робоча сила, швидко зростаючий внутрішній ринок і сприятлива податкова політика створюють атмосферу, схожу на китайський автобум 2000-х.
Індія стає третьою глобальною виробничою опорою поряд зі США та Китаєм, але діє м’якше. На відміну від конкурентів, вона не диктує умови, а приваблює інвестиції. Для японських виробників це рідкісна стратегічна передишка — можливість закріпити виробництво й прибутки, поки електрореволюція шукає свій ритм.
