У погоні за фантастикою: Кайт-парусний SP80 націлено на рекорд у 80 вузлів
SP80 – це зовсім не типовий вітрильник. Завдяки футуристичному силуету та кайтовому крилу, запозиченому зі світу парапланеризму, він не ковзає по воді, а стрімко мчить, мов летюча риба з чіткою метою. Його амбіції – стати найшвидшим вітрильним судном у світі.
У світі швидкісного вітрильного спорту діють суворі правила: дозволена лише сила вітру, обов'язкова присутність щонайменше однієї людини на борту, а рекорд фіксується на дистанції у 500 метрів. Саме за цими стандартами, встановленими Міжнародною радою з фіксації швидкісних рекордів на вітрильниках, команда SP80 веде свою гонку на межі можливого.
Цей футуристичний тримаран – три корпуси: два для стійкості, один основний – більше схожий на зореліт, ніж на класичну яхту. Центральний корпус розміщує пілота та керує гігантським кайтом, а бічні поплавці надають балансу. Чим менше корпусів торкається води, тим менший опір – принцип, який міг би прийти з боксу Формули-1.
Сама кайтове крило – це своєрідний гібрид вітрила та параплану, виготовлений із матеріалів, які зазвичай використовують для парашутів і надлегких конструкцій. Він розроблений для максимальної швидкості, точності керування й аеродинамічної стабільності; крім того, розміри крила можна змінювати залежно від сили вітру.
Щоби не просто наблизитись, а реально подолати бар’єр у 80 вузлів (понад 148 км/год), SP80 покладається на гідрофойл, який не лише піднімає судно. Він протидіє кавітації та зберігає стійкість навіть на неймовірних швидкостях. Якщо більшість фойлів втрачають зчеплення приблизно на 100 км/год, мов стерта шина на мокрій трасі, то фойл SP80 ніби танцює над поверхнею, утримуючи судно навіть тоді, коли кайт тягне з силою міфічного звіра.
Випробування тривають біля південного узбережжя Франції, де вода майже ідеально рівна, а вітер дме прямо з суші – ідеальні умови для прямолінійних спринтерських заїздів. Головний суперник команди – рекорд Пола Ларсена з 2012 року: 65,45 вузла (121 км/год) на борту Vestas Sailrocket 2 у Намібії.
Екіпаж SP80 планує досягти мети у 80 вузлів до кінця 2025 року. Та навіть після цього вони не збираються згортати кайти. Адже технології, які вони відточуєють, можуть прокласти нові шляхи у гідроенергетиці, комерційному судноплавстві та світі високошвидкісних перегонів.
