Gordon Murray S1 LM: легенда дорожча за метал
Gordon Murray Special Vehicles продала S1 LM, якого ще не існує, за 20,63 мільйона доларів. Ця сума стала новим аукціонним рекордом для абсолютно нового автомобіля і вкотре довела: ринок суперкарів живе за власними законами, де ім'я і відлуння McLaren F1 важать більше за технічні характеристики.
Під час гоночного вікенду Гран-прі Лас-Вегаса RM Sotheby’s і Gordon Murray влаштували спільне шоу. Перший із п’яти екземплярів S1 LM, який поки що існує лише на папері, пішов з молотка за 20 630 000 доларів. За словами виробника, це найвища ціна, яку коли-небудь платили на публічному аукціоні за новий автомобіль, якщо не враховувати благодійні заходи, де ставки часто виходять за межі здорового глузду.
Шоу відповідало ціні. Демонстраційний макет підняли вертольотом над готелем Wynn, щоб неоновий карнавал Лас-Вегаса став гідним тлом для суперкара, який у реальному житті їздить швидко, а у власній рекламі буквально літає.
Головна деталь проста: автомобіля ще не існує. Покупець заплатив за обіцянку і за право отримати частинку почерку Гордона Мюррея.
Новий власник отримає особисті зустрічі з Мюрреєм для індивідуального налаштування авто, участь у тестах разом із генеральним директором компанії та триразовим переможцем Інді-500 Даріо Франкітті, а також доступ до фінальних етапів розробки.
Інакше кажучи, це сервісний пакет, де сам автомобіль — лише фінальний результат, а не головний продукт.
GMSV S1 LM створюється як данина McLaren F1 GTR — тіні, під якою виросло ціле покоління суперкарів. Дизайн і салон відкрито відсилають до епохи F1. Технічна частина передбачувана, але інтригує: 4,3-літровий атмосферний V12 потужністю понад 700 к.с. і повністю карбоновий монокок.
Ці цифри самі по собі не рідкість, але важливий контекст. Ім’я Мюррея і спадщина F1 перетворюють їх на валюту, цінність якої визначає не динаміка, а рівень легенди.
Аукціони суперкарів давно живуть у власній реальності: лімітовані моделі продають як мистецтво. Покупці женуться за мрією, а не за металом. Ціна S1 LM говорить не про його можливості, а про гострий PR-нюх і сегмент ринку, де не існує поняття «занадто багато».