Renault Rafale Presidencial: Гібрид, достойний Короля-Сонця
Коли французький президент обирає новий державний автомобіль, простої потужності й ідеального лаку недостатньо. Машина повинна легко проходити крізь мітинги, дозволяти вести розмову з Генеральним секретарем ООН і одночасно охолоджувати сидіння. По суті, це має бути танк, здатний цитувати Шекспіра. Саме такою стала Renault Rafale Presidencial — автомобіль, що поєднує функції лімузина, броньованого транспорту та інтер'єрного витвору мистецтва.
Стандартний Rafale вже вражає: 300 кінських сил, повний привід і дизайн, що натякає на інтелект без зайвого пафосу. Президентська версія базується на цій платформі, але вирізняється ще більш витонченим виконанням. Зовні автомобіль виглядає як елегантний блакитний корабель, а інтер’єр нагадує поєднання точності годинника Patek Philippe і безпеки Форту Нокс.
Тут немає хромованих деталей або дзеркальних поверхонь, що можуть сподобатись хіба що бджолам. Спеціально розроблений відтінок президентського блакитного знижує температуру в салоні до десяти градусів, тож піджак Hermès ніколи не зіпсується від краплі поту. Акуратна триколірна смужка на крилах і флагштоки, які ховаються за першої потреби, підкреслюють розуміння протоколу навіть самою машиною.
Жоден президент не хоче сидіти в танку, замаскованому під авто. Тому броня тут легка, надійна й зовсім непомітна. Шасі та підвіску вдосконалили так, аби додаткова вага не зробила їзду схожою на ходу слона після свята. Двадцятидюймові шини Michelin і підрулювання задньої осі забезпечують маневреність як у лабіринтах з живоплоту, так і уникають настирливих журналістів.
Заднє сидіння — це не просто місце для відпочинку. Це офіс, стратегічна кімната і простір для тиші водночас. Чорний мармур з Піренеїв, інкрустація деревиною, ручна робота зі шкірою — кожна деталь має своє значення. Навіть шви гармонують із глибоким синім, що символізує канцелярію глави держави. Коли двері відчиняються, на підголівнику м’яко світиться монограма RF — ще один вишуканий штрих.
Колаборація Renault, Єлисейського палацу та майстрів могла б перетворитися на бюрократичний хаос. Але цього разу все склалося ідеально. Дерево вирізав Людовік Авенель, мармур обробили у Minéral Expertise, броню створила Centigon, а Renault об’єднав ці зусилля у роботу, яку одного дня цілком можуть виставити у паризькому Музеї декоративного мистецтва.
