SWM G05 Pro: сім місць і одне питання — чи це взагалі автомобіль?

Історія SWM починається у 1971 році під Міланом, коли кілька ентузіастів вирішили, що світу бракує мотоциклів. Так з’явилась компанія SWM. На початку це була цілком поважна фірма, яка виробляла мотоцикли, що могли конкурувати з лідерами свого часу. У кінці 1970-х та на початку 1980-х їхні двоколісники навіть здобували реальні нагороди та титули. Здавалося, SWM ось-ось стане новою зіркою мотоіндустрії. Але прийшли 1980-ті. Все стало дивним: диско, пастельні костюми, і, звісно, класична італійська схема — банкрутство. Там, де мав розквітнути успіх, залишилось лише зітхання боргів та розбитих надій. Це могло б бути кінцем — трагічним, але гідним, як іржава Vespa на римському подвір’ї. Але ні. Бо завжди десь у світі знайдеться китайський бізнесмен із зайвими грошима, дивними амбіціями та браком тверезих радників. У 2014 році права на ім’я та логотипи SWM купили — без мотоциклів чи інженерів, лише бренд. Так почалось виробництво великих бюджетних SUV з італійськими смужками триколору. Китайські інвестори навіть відкрили гламурну дизайнерську студію в Мілані. Адже якщо додати зелено-біло-червону смужку на капот і дати італійському стажеру підретушувати решітку у Photoshop, то це вже «disegnato in Italia». У 2016 році SWM Automotive гучно заявила про себе — з посмішками, селфі й обіцянками недорогих авто з ароматом піци у PR-кампанії. І що найцікавіше: їх справді купували. Переважно в Китаї, де люди або дуже сміливі, або дуже поблажливі, або просто люблять усе італійське. І от у 2025 році настав чарівний момент — SWM продає свої творіння в Європі. Це як італійська кухня у фастфуді: щось у ній правильне, щось дивне, але порції такі великі, що сперечатись не хочеться. Ось і наш герой — SWM G05 Pro: дитя любові та легкого непорозуміння італійської романтики й китайської практичності. Якщо ви думаєте, що співпраця Італії й Китаю обмежується дешевими макаронами з пластику й «Armani» джинсами, які розлазяться після першого виходу — ви недалеко від істини. Саме так виглядають стосунки між G05 Pro і справжнім автомобілем. Але не поспішайте з висновками! SWM якимось дивом створила машину, що здалеку виглядає цілком нормально — або принаймні так, як уявляє собі BMW дитина з невеликого містечка. І цей автомобіль дійсно великий. Не просто великий — такий, що можна влаштувати вечірку для сільського клубу. Сім місць! Багажник, у якому помістяться ваші надії, мрії і три ящики картоплі. Попри дивну історію і змішання італійських мрій із китайським розрахунком, SWM G05 Pro має свій шарм. Як незграбне цуценя, яке гризе ваші шнурки, а потім дивиться великими очима — і вам вже шкода залишати його на заправці. Ви розумієте: це не ідеал. Але досвід унікальний. Ласкаво просимо у світ SWM G05 Pro! Почнемо спереду: величезна решітка з 3D-візерунком одразу впадає в око. Якщо хтось приїде до вас додому, спершу ви побачите саме її. Над галогеновими фарами — тонка смуга світлодіодів, модний штрих, наче роздратований хом’як коситься на вас збоку. Ззаду ліхтарі нагадують мікс німецьких і японських ідей: вони простягаються на всю ширину кузова, немов світлова доріжка. Уявіть, що концепт BMW кинули у блендер із задньою оптикою Lexus RX і подали у дешевій склянці. Вийшло цілком пристойно. Профіль простий і чистий, ніби команда дизайнерів вирішила: «Цього разу без надмірностей!» Ніяких зайвих ліній чи модних вигинів. Лише багато хрому: навколо вікон, на дверях, скрізь, де він міг зачепитися. І, звісно, «злам Гофмайстера» біля заднього скла — класичний німецький штрих! Це як копія Мони Лізи на заправці: надихання видно, але краще пройти повз непомітно. Та якщо чесно, G05 Pro не виглядає як типовий китайський клон. Він сприймається як цілком респектабельний, спокійний і пристойний кросовер. Дещо перебільшено, але він гармонійно виглядатиме і біля заміського котеджу, і на парковці супермаркету. Усередині вражає простір. Місця для ніг більше, ніж у салоні бізнес-класу, а сидінь вистачить, щоб забрати половину друзів із Facebook — хоча ви цього точно не захочете. Матеріали? На вигляд усе добре. На дотик «шкіра» нагадує сумку Louis Vuitton за 10 євро з турецького ринку. Занадто м’яка. Кермо схоже на старий килимок для йоги, спресований гарячою праскою. Торпедо широка, повністю пластикова. Мультимедійна система працює — здебільшого! Якщо звертатися до неї чемно й не перевантажувати. Дисплей повільний, але реагує. Сидіння величезні та широкі, ніби їх робили для перегонів і розслаблення водночас. Сидіти зручно годинами, хоча ідеальної позиції не знайти. Третій ряд — скоріше для безногих або для фанатів екстремального відчуття тісноти. Там ви відчуєте себе сардиною у банці. Останній штрих — маленькі триколорні акценти, що нагадують: у цього авто є якесь відношення до Мілану. Салон SWM G05 Pro — це бюджетний Cadillac: просторо, м’яко, добрі наміри всюди. Все трохи занадто м’яке, трохи пластмасове, трохи кумедне — але цілком функціональне. Їзда на цьому авто — досвід, який не виміряєш розгоном до сотні чи колами на треку. Його треба прожити. Це як подорож у м’якому, веселому світі, де фізика діє лише за бажанням. Сім місць, хрому більше, ніж у диско-клубі 90-х, а задні ліхтарі можуть слугувати авіаційною смугою. Ви одразу розумієте: це буде щось особливе. І G05 Pro не підводить. Натискаєте старт — і мотор озивається лагідно й несміливо, мов кошеня кашляє під капотом. 1,5-літровий турбодвигун офіційно видає 139 к.с., працюючи з ентузіазмом понеділкового ранку: повільно, але зате працює. Тиснете газ — і нічого не відбувається. Можливо, через тиждень, коли планети стануть як треба і світлофор зелене, машина рушить. А якщо хочете розігнатись — краще не треба. Розгін до сотні триває, як формування коаліції в Італії. На третій передачі ви вже починаєте думати про суп чи сенс життя. Сімступенева роботизована коробка в теорії — диво техніки, а на практиці — як сліпий пастух у тумані: щира, але непередбачувана. Іноді перемикає, коли не чекаєш. Іноді задумується, чи варте воно зусиль. Чекайте поштовху при різкому гальмуванні чи прискоренні. Кермування схоже на спробу вести мішок картоплі на матраці. Ви повертаєте — авто думає. Для G05 Pro кермо — не команда, а порада. Він неквапливо рухається у ваш бік. У поворотах кузов крениться, як п’яний блюзмен у грозу — здається, авто хоче обійняти бордюр, але стримується. Підвіска — McPherson спереду, балка ззаду: кожна яма відчувається у всіх деталях. На гравійці — безкоштовний масаж: поштовхи, удари колінами, іноді навіть легке струсоння мозку. Головне — не поспішати. Їдьте спокійно і доїдете цілими. Офіційна витрата — близько 8 л на 100 км. У реальному місті з кондиціонером чи музикою (або якщо хоч раз розігнатись) спокійно виходить усі 12. Системи безпеки — усе, що вимагає закон. Є камера заднього виду й ваша інтуїція, яка молиться, щоб усе пройшло добре. Не надійтесь занадто на допомогу гальм: вона щось робить, але якщо переплутати педалі, ви опинитесь у магазині серед пилу й уламків, а продавець радо запитає: «Який у вас провайдер інтернету вдома?» Якщо історія з SWM G05 Pro чомусь і вчить, то тому, що світ не мусить бути досконалим, аби бути чудовим. Ось авто з сімома місцями, мотором, що хрипить, як старий кінь, і кермуванням, як у праски на похилому даху. Але воно їде. Так, повільно. Так, крениться в поворотах. Так, витрата пального змушує відчувати себе злодієм на заправці. Кожна яма — подія, кожен поворот — пригода, кожна зупинка — маленька молитва. Це як трохи дивний, але завжди веселий друг — завжди готовий до вечірки, навіть якщо потім треба прибирати. SWM G05 Pro — для тих, кому треба багато місця за мінімальні гроші. Для тих, хто цінує простір, а не престиж. Для тих, хто любить ловити здивовані погляди на заправці з питанням: «Що це взагалі таке?» SWM G05 Pro — не для тих, хто чекає розгону, який можна виміряти без календаря. Не для тих, кому потрібна точність хірурга на кермі чи гальма, як у Porsche, а не як у батона. Це машина, що змусить вас крутити головою і посміхатися: «Ну, зате сім місць і італійські прапорці». А інколи цього достатньо.