Чи це останній справжній E-Class? Mercedes викладає всі козирі

E-Class — це не просто автомобіль для Mercedes-Benz, а справжня інституція. Він уособлює золоту середину німецької інженерії, як баварська пивна чи швейцарський годинник: завжди на крок попереду, не піддається швидкоплинним модним хвилям. Від легендарного W120 1953 року E-Class залишається серцем бренду. Не розум чи м’язи, а ритм, що підтримує ім’я Mercedes живим.

Вважати E-Class просто містком між C- та S-Class — це як сказати, що Бетховен написав пару випадкових симфоній. Саме тут Mercedes показує, якою може бути розкіш, коли вона мусить залишатися практичною. E-Class — це п’ятизірковий готель, де можна і речі випрати, і бабусю з собою взяти — авто для всіх, без компромісів.

Епоха E-Class, що отримала свою назву з W124 у 1993-му, перевернула уявлення про бізнес-седани. Поки інші преміальні бренди ламали голову над ідеальним рецептом, Mercedes просто зробив це стильно й впевнено: Audi 100 і BMW 5 серії виглядали поряд як гості в джинсах на оперному балу. За перший рік продали 240 тисяч авто.

Але E-Class ніколи не був про показуху. Він не прагне уваги, він задає тон. Це менший S-Class для тих, хто бачить у скрипці компактне віолончель. Фактично це молодший, енергійніший, працьовитий брат S-Class: той, хто організовує бал, а не просто приходить на нього.

Зараз ми стоїмо на порозі завершення епохи. Покоління W214 — не просто новий кузов, а, ймовірно, прощання з главою. Останній E-Class із справжнім бензиновим мотором, перед тим як настане ера EQE та стерильного електричного майбутнього. Останній оксамитовий танк, який можна вигуляти до тітки на вихідних, але вже з носом, напханим камерами та сенсорами, як у супутника.

Колись E-Class був королем таксі: кожне друге таксі в Берліні чи Відні — Mercedes. Сьогодні ці часи минули. Тепер, щоб сісти в E-Class, треба заслужити, купити або мати потрібні зв’язки.

Для Mercedes-Benz E-Class завжди був більше, ніж просто авто. Це культурний символ, ознака статусу й інструмент — як швейцарський ніж у шкіряній рукоятці, що розрізає стереотипи.

E-Class зберігає класичний триоб’ємний силует, відрізняючись від купеподібних седанів та кросоверів, як джентльмен у смокінгу з кишеньковим годинником. Подовжена колісна база (2,96 м) і майже п’ятиметровий кузов додають йому постави лорда, який щойно відпустив дворецького на вихідний.

Передок класичний, але не застарілий. Решітка радіатора прикрашена великим логотипом у центрі й гальмівним розсипом зірок. На щастя, Mercedes не впав у крайнощі — тут усе стримано та витончено.

Випуклі лінії на капоті — це не просто форма, а натяк на силу: потужність є, але вона ніколи не проявиться грубо.

У AMG Line агресивний передній бампер і повітрозабірники додають спортивності, але профіль — справжній витвір мистецтва, наче дизайнери провели одну лінію й залишили її недоторканою. Хромований або чорний обід вікон (залежно від виконання) створює характер і для офіційних подій, і для ділових зустрічей.

Фари — як проникливий погляд: вузькі, гострі, з денними ходовими в формі брів, додають впевненості. Позаду — справжній світловий спектакль: LED-ліхтарі з тризубим зірковим візерунком утворюють феєрверк логотипів Mercedes.

Тонка хромована смужка поєднує ліхтарі, розширюючи задню частину візуально. Можна подумати, що це S-Class, і навіть якщо ні — виникає питання, що ще може запропонувати S-Class.

Зовнішність E-Class залишилася впізнаваною — як класичний келих віскі, який не змінюють щороку. Це сигнал стабільності, а оновлений вигляд дозволяє конкурувати з сучасними BMW 5 серії та Audi.

Салон E-Class змушує замовкнути навіть досвідченого автооглядача — не через брак слів, а тому, що інтер’єр говорить сам за себе. Не треба шукати кнопки чи терпіти дешевий пластик — тут все на своєму місці.

Відчуття м’якості скрізь, але не надмірної — наче ручна Chesterfield перетворилася на аеродинамічну форму й поїхала на колесах. Шкіра шовковиста, перемикачі клікають як лабораторне обладнання, а підсвічування панелі виглядає так, ніби його ввімкнули на честь матеріалів.

Панель приладів — суцільний екран: 12,3-дюймовий дисплей для водія та 14,4-дюймовий сенсорний екран у центрі. За бажанням пасажир отримує власний дисплей (MBUX Superscreen), а якщо водій задивиться — камера замилить зображення.

Усе розбавляють реальні текстури: справжнє дерево на торпедо, металеві кнопки, вентиляційні дефлектори — як коштовності, що направляють повітря.

Передні сидіння масажують, гріють і підтримують спину інтуїтивно. На другому ряду місця вистачить навіть для двометрового спортсмена. Багажник вмістить і гольф-клуби, і речі на вихідні.

Звісно, не все ідеально. Деякі дрібниці — сонцезахисні козирки, важіль поворотників, оздоблення бардачка — нагадують, що навіть у Mercedes рахують витрати. Але ж і у Michelin-ресторані не завжди ідеальний туалетний папір.

MBUX тепер розумніший за багатьох випускників: екрани чіткі, меню логічні, потрібні функції — під рукою. Навіть бабуся розбереться з кліматом, не шукаючи його у семи підменю. Mercedes нарешті зрозумів: регулювання температури має бути простим.

Фізичних кнопок мало, можливо, надто мало. Сенсорні панелі на кермі досі викликають суперечки: відчуття неоднозначні. Тут не хочеться навмання зменшувати гучність замість перемикати маршрут. Втім, залишилася підстраховка — голосове керування, яке працює як справжній помічник: сказав — і авто відгукнулося.

Інтер’єр навчається вашим звичкам: новини у понеділок, джаз у п’ятницю. Може підлаштувати музику під пульс, а за потреби включити масаж. Це більше спа на колесах, ніж просто автомобіль.

Підсвічування має 64 відтінки, пульсує в такт музиці — як у лаунж-клубі Берліна. Якщо Apple Watch фіксує стрес, авто на це реагує ароматом у салоні. Mercedes буквально розпилює заспокійливий запах, якщо відчуває, що ви не у формі.

Гамма двигунів E-Class все ще широка, але Mercedes знає: світ змінюється. Під капотом — лише електрифіковані варіанти. Навіть найлегші мотори мають або м’який гібрид, або плагін-систему, як сучасний бізнесмен у краватці з розумним годинником.

Початковий E 220 d — 2,0-літровий турбодизель на 197 к.с. і 440 Нм, плюс 48V стартер-генератор із додатковими 17 к.с. Розгін до 100 км/год — 7,5 с, максималка майже 240 км/год, витрата — 5 л. Це економічніше за багато гібридів, і все — без зусиль.

Хочете більше? E 450 d 4Matic — це Bugatti серед дизелів: рядна «шістка» на 367 к.с., понад 700 Нм, повний привід, 0-100 км/год — 5 с, витрата — 6 л.

Бензинові мотори стартують із E 200: 204 к.с., турбо, 48V гібрид. Тихий, спокійний, економний у місті — більше круїзер, ніж гонщик.

E 450 4Matic — інша історія: 3,0-літрова «шістка», 381 к.с., до 100 км/год за 5 с — мотор працює настільки плавно, що навіть кран у ванній міг би позаздрити його тиші.

Гібриди E 300 e та E 400 e 4Matic мають 2,0-літровий бензиновий двигун із потужним електромотором. E 300 e розвиває 313 к.с., E 400 e — 380. Обидва можуть проїхати до 100 км на електротязі. Зарядка до 50 кВт робить електро-режим практичним, але все це додає 300 кг ваги. E 400 e розганяється до 100 км/год за 5,3 с, але це плавний ривок, а не вибух. Любителям тиші — саме те, адреналіновим фанатам — краще вибрати рядну шістку.

Всі версії мають 9-ступеневий автомат, завжди невидимий, як найкращий офіціант. Іноді дивує швидким перемиканням, але це швидше сигнал, ніж недолік.

E 220 d 4Matic заслуговує на особливу увагу. Повний привід підлаштовується під будь-яке покриття, дизель дозволяє проїхати 1 000 км на баку. І жодних компромісів у комфорті.

Але це останній E-Class із таким вибором моторів. Електроера вже на порозі. Якщо вибираєте, який мотор хочете у своєму Mercedes, пам’ятайте: це остання глава історії.

На наших дорогах одразу видно, чи авто справжнє, чи просто ефектна обгортка. Новий E-Class не просто їде — він пливе. Навіть на розбитих вулицях цей седан поглинає всі нерівності, як справжній джентльмен, що не реагує на образи — плавно, без зайвих емоцій, хоч рахунок прийде згодом.

У стандарті — оновлені адаптивні амортизатори, які реагують на дорогу без складних налаштувань. Просто, розумно й ефективно, як гарно скроєний піджак. 19-дюймові колеса не друзі ямам, але 17-дюймові роблять поїздку майже невагомою.

Для максимального комфорту варто обрати Airmatic. Пневмопідвіска додає нового виміру плавності. З підрулюванням задньої осі майже забуваєш, що авто майже п’ятиметрове — навіть паркування у тісному дворі не проблема.

На трасі E-Class — у своїй стихії. Руль тримає напрямок як по рейках, боковий вітер не лякає, шуму майже немає. На 130 км/год у салоні лише 64 дБ — можна шепотіти. Ідеально для бізнесу чи роздумів у дорозі.

Сидіння з ергономікою та масажем збережуть спину навіть у далекій поїздці. А проекційний дисплей виводить усе перед очима — не треба відволікатися.

E-Class не створений для рекордів на Нюрбургрингу, але у Sport-режимі підвіска стає жорсткішою, кермо важчає. Попри вагу, авто не здається неповоротким. Кермо не найгостріше, але точне й логічне. 4Matic додає впевненості — авто тримає курс, як поїзд на рейках.

Euro NCAP визнав E-Class найбезпечнішим авто Європи 2024 року. Седан, що настільки елегантний і розумний, що навіть знає, коли ви кашляєте, — також втілення безпеки.

Тут усе потрібне: до дев’яти подушок, кузов із надміцної сталі й алюмінію, система Pre-Safe, яка у разі аварії затягує паски, закриває вікна й посилає «білий шум» у вуха.

Але головне — це профілактика. Автоматичне гальмування, моніторинг сліпих зон, попередження про перехрестя та гальмування у разі появи самокатів — усе це стандарт.

Серед опцій — топові технології: пакет асистентів Plus дозволяє авто майже самостійно їздити трасою, тримати дистанцію, допомагати при обгонах, навіть не обганяти, якщо скоро з’їзд. За тестами ADAC, усе працює плавно: авто сигналить, маневрує, а ви просто спостерігаєте. Щоправда, доступно не у всіх країнах.

Фари Digital Light проектують попередження на дорогу, сигналять пішоходам, «вирізають» світло, щоб не засліпити. Вночі — як керувати кораблем із штучним інтелектом.

Камери контролюють огляд по колу, авто саме паркується, стежить за велосипедистами, отримує попередження про небезпеку від інших машин (Car-to-X).

Більшість із цього — опції, але якщо розум автомобіля вже як у космічного корабля, то й ціна може бути схожа.

На що звернути увагу у E-Class:

Комфорт: авто ковзає, як яхта по спокійному озеру — підвіска (особливо з Airmatic) і сидіння знімають втому.

Технології: оновлений MBUX працює як бариста, що знає замовлення напам’ять. Голос, сенсор, Just Talk — усе логічно. Можна проводити Zoom-зустрічі або просто насолоджуватися поїздкою.

Безпека: нагорода Euro NCAP «Best in Class» — не випадковість. Авто захищає армія сенсорів, камер та алгоритмів.

Вибір і персоналізація: три лінії дизайну (Avantgarde, Exclusive, AMG Line) та десятки пакетів дозволяють створити власний ідеальний E-Class — спортивний, класичний чи мінімалістичний.

Економічність: E 220 d і гібриди — справжні зірки: дизель проїде 1 000 км на баку, гібриди — 100 км на електриці. Авто, що турбується про гаманець, поки не оберете Burmester 4D.

Моменти, на які варто зважати:

Сенсорні панелі на кермі: найбільший прокол Mercedes. Вони працюють, але легко помилитися — поверніть кнопки!

Неоднорідна якість у дрібницях: більшість салону преміум, але козирки, бардачок і важелі — як канцелярія. Не критично, але помітно.

Ціна: стартова висока, а топові версії легко перевищують 100 000 євро. Коли E 200 AMG Line коштує, як будинок у Іспанії, питаєш себе: це авто чи новий дім?

Чи потрібна вся ця електроніка? TikTok на дисплеї й бас у сидіннях — скоріше майданчик для експериментів, але Mercedes не нав’язує це.

Спортивність помірна: авто може бути швидким, дуже швидким, але E-Class не прагне бути спорткаром. Він проходить повороти з гідністю, а не агресією.

Зрештою, E-Class залишається досвідом, який цінують водії, довіряють сім’ї й заздрять конкуренти.