Сімдесят років Peugeot 403: іржава красуня, яку не зміг оминути навіть Коломбо
Сьогодні виповнюється 70 років із дня народження Peugeot 403 — моделі, що нагадує про часи, коли автовиробники по-справжньому винаходили щось нове й корисне, ще до епохи блискучого маркетингу. Дизайн від Pininfarina, французький середньорозмірний клас — ця машина стала справжнім новатором у багатьох сенсах.
Прем’єра відбулася 20 квітня 1955 року у Палаці Шайо в Парижі. Peugeot 403 стала першою післявоєнною моделлю знаменитої «400-ї» серії. Скромна зовні, раціональна по суті: тут уперше з’явилися сидіння, що регулюються по висоті та нахилу, і навіть перетворюються на імпровізоване ліжко. У п’ятдесяті це звучало як фантастика, але рішення були справжніми, механічними та працювали безвідмовно.
Під капотом головним був бензиновий двигун об’ємом 1,5 літра потужністю 58 к.с. — цілком достатньо для середнього водія того часу. Максимальна швидкість 125 км/год дозволяла триматися впевнено і на міських вулицях, і на сільських дорогах. У 1958-му модель отримала ще й дизель — перший у Європі серед седанів. 1,8-літровий мотор Indenor видавав 48 к.с. і дозволяв розігнатися до 105 км/год. Це була не спортивна машина, а надійний та міцний автомобіль.
Peugeot 403 ніколи не була просто «черговою французькою машиною». Її випускали у тринадцяти країнах на п’яти континентах — від Уругваю до Філіппін і Нігерії. Така географія під силу далеко не кожному сучасному «глобальному» авто. Модельна лінійка теж була різноманітною: седан, універсал, фургон і навіть пікап. Саме пікап став улюбленцем Африки за витривалість і простоту в обслуговуванні.
Та справжню славу 403 принесла поява у руках детектива з Лос-Анджелеса — втомленого, у м’ятому плащі, за кермом пошарпаного Peugeot 403 Cabriolet. Пітер Фальк у ролі лейтенанта Коломбо подарував автомобілю культовий статус. Не через блиск, а завдяки зношеній, іржавій зовнішності та історії, що читалася у кожній подряпині. Іронія в тому, що творіння Pininfarina стало легендою саме завдяки вигляду авто, забутого на задвірках гаража.
Окрім телебачення, 403 залишила слід і в кінематографі: у «На останньому подиху» Годара (1961) та «Мсьє Ібрагім» (2003). Це не була прикраса кадру, а символ духу та ритму своєї епохи.
Тож якщо побачите на вулиці старенький 403, не поспішайте помічати лише іржу й зморені лінії. Перед вами справжній раритет: машина свого часу, що залишилася практичною, новаторською і витривалою — навіть якщо нині виглядає як скульптура, врятована зі звалища.
