Volkswagen готує масштабне скорочення витрат у Німеччині
Volkswagen, який десятиліттями вважався промисловим стрижнем Німеччини, опинився на роздоріжжі. Соціальні гарантії та усталені виробничі структури більше не відповідають ринковим реаліям, і концерн змушений переглядати підходи до роботи на тлі падіння попиту та зростання конкуренції.
У січні генеральний директор Олівер Блюме та фінансовий директор Арно Антліц представили за зачиненими дверима новий стратегічний план. Мета проста й жорстка: скоротити витрати на 20 відсотків до 2028 року, що у фінансовому вимірі означає економію близько 60 мільярдів євро. Навіть колись недоторкані німецькі заводи тепер під загрозою.
Ринок скорочується, надлишкові потужності зростають
З 2020 року європейський автомобільний ринок щороку зменшується приблизно на два мільйони машин. На частку Volkswagen припадає майже 500 тисяч із цієї втрати. В результаті виникла структурна надлишкова потужність, яку лише частково компенсує повільніший, ніж очікувалося, перехід на електромобілі.
Порівняно з конкурентами, проблеми Volkswagen очевидні.
Tesla працює за більш гнучкими виробничими процесами на заводі в Берлін-Бранденбурзі, користуючись меншою кількістю профспілкових обмежень і спрощеною архітектурою виробництва.
BYD контролює більшу частину свого ланцюга постачання — від акумуляторів до напівпровідників, що дає їй перевагу у витратах, з якою спадкова структура Volkswagen не може змагатися.
Щоб повернути конкурентоспроможність, Volkswagen планує скоротити виробничі потужності в Німеччині на 734 тисячі автомобілів до 2028 року.
Заводи під прицілом
Кілька майданчиків очікують суттєві зміни.
У Дрездені так звана Прозора фабрика завершить виробництво автомобілів наприкінці 2025 року й перетвориться на центр досліджень та інновацій.
Вольфсбург, історичне серце бренду, з 2027 року передасть виробництво моделей Volkswagen Golf і Golf Estate до Мексики. Німецький завод працюватиме лише на двох складальних лініях замість чотирьох.
У Цвіккау виробництво Audi Q4 e-tron буде зосереджено на одній лінії.
Ці зміни свідчать про глибшу перебудову. Десятиліттями внутрішня присутність Volkswagen вважалася політично та соціально захищеною. Тепер ця впевненість виглядає крихкою.
Профспілкові угоди та глобальний тиск
У кінці 2024 року угода з потужною профспілкою IG Metall передбачала скорочення 35 тисяч робочих місць без закриття заводів. Тоді це виглядало як остаточне рішення питання реструктуризації.
Однак нова ціль економії у 60 мільярдів євро знову відкриває цю дискусію. Повне закриття заводів, яке раніше публічно виключалося, повернулося на стратегічний порядок денний.
Зовнішній тиск лише посилює проблему. Попит у Китаї різко впав, а місцеві бренди на кшталт Geely та XPeng продовжують відвойовувати ринок. Тим часом американські мита боляче б’ють по преміальних підрозділах, зокрема Audi та Porsche.
Рейтингове агентство S&P Global Ratings нещодавно знизило прогноз для групи до негативного, що підвищило вартість запозичень і посилило тиск на керівництво щодо рішучих дій.
Дилема Volkswagen має структурний, а не циклічний характер. Компанія змушена фінансувати електрифікацію, розробку програмного забезпечення та акумуляторних технологій, водночас захищаючи маржу в традиційних сегментах, що скорочуються.
Для виробника, який звик до масштабів і стабільності, цей зсув болісний. Питання вже не в тому, чи потрібні зміни, а в тому, скільки від німецької промислової спадщини Volkswagen готовий віддати заради виживання.
