Rosmar навчив Audi A8 ходити — і називає його гіперкаром

## Audi не стільки їде, скільки тягне себе вперед

Rosmar стверджує, що V-04 використовує стиснене повітря, яке зберігається в балонах під тиском 360 барів. Його задні колеса переміщуються вздовж напрямних, а не просто обертаються в незмінному положенні.

В основі патенту лежить двоетапний цикл. Шасі фіксується, поки щонайменше одне колесо рухається від одного крайнього положення до іншого. Потім це колесо блокують, а шасі переміщується відносно нього. Повторюючи цикл, автомобіль потроху просувається вперед.

Результат нагадує гусеничний рушій, весловий човен або особливо незграбного робота-собаку. Автомобіль рухається, але показаний на відео темп навряд чи змусить нервувати бодай одну команду розробників електромобілів.

За даними Rosmar, прототип готовий на 85%. Згідно з власним планом компанії, дорожні випробування та новий рекорд прискорення мали відбутися у 2025 році, однак тепер вона повідомляє, що натурні тести ще тривають, і шукає додаткове фінансування. Дотримання строків поки не належить до підтверджених показників цього проєкту.

## За маркетингом ховається слушна ідея

Румунський патент № 132244 не задумували як силову установку для гіперкара. Його значно прозаїчнішою метою було допомогти транспортному засобу рушити після того, як він застряг у багнюці, снігу, на льоду чи піску.

Якщо колесо не має достатнього зчеплення, система може змінити його положення відносно шасі, зафіксувати, а потім підтягнути до нього транспортний засіб. Цей принцип справді міг би зацікавити виробників рятувальних машин, лісозаготівельної техніки та іншого спеціального обладнання.

У такій ролі проєкт уже виглядає як життєздатна інженерна розробка. Але як заміна звичайній силовій установці дорожнього автомобіля він швидко перетворюється на демонстрацію, де обіцянок більше, ніж вимірювань.

## Розгін 0–100 км/год за 0,3 секунди потребував би 9,4 g

Rosmar заявляє розгін 0–100 км/год за 0,3 секунди та 0–200 км/год менш ніж за одну секунду. Перше значення передбачає середнє прискорення приблизно 9,44 g.

За найпростішої моделі сталого прискорення та без урахування будь-яких втрат кожні 1 000 кг маси транспортного засобу потребували б щонайменше:

- 92,6 кН тягового зусилля

- 1,29 МВт середньої механічної потужності

- приблизно 2,57 МВт механічної потужності на швидкості 100 км/год

Rosmar не оприлюднила масу прототипу. Яким би не виявилося остаточне значення, потрібні зусилля й потужність зростатимуть прямо пропорційно до нього — ще до врахування втрат у пневматичній системі, напрямних, клапанах і шинах.

Ще більшою проблемою є зчеплення. Без додаткової притискної сили або певного механічного закріплення прискорення 9,44 g потребувало б ефективного коефіцієнта тертя між шиною та дорогою приблизно 9,44 — це далеко за межами можливостей звичайних дорожніх шин.

Як розв’язання проблеми Rosmar пропонує так звані «Vacuumatic Wheels», однак у відкритих матеріалах компанії немає даних про виміряну силу присмоктування, споживання енергії чи результати випробувань на мокрих або нерівних поверхнях.

Тож поки що 0,3 секунди — не рекорд. Це число на сайті.

## Стиснене повітря — не безкоштовне диво-паливо

Стиснене повітря накопичує енергію, а не створює її. Спочатку компресор має підвищити тиск повітря до 36 МПа, витрачаючи при цьому енергію. Стиснення виділяє тепло, розширення охолоджує систему, а зберігання, клапани та перетворення тиску спричиняють додаткові втрати.

У відкритих матеріалах Rosmar не вказано місткість резервуарів, час заправлення, масу системи, запас ходу чи кількість енергії, потрібної для заправлення. Без цих даних систему неможливо коректно порівняти з акумуляторним електромобілем, гібридом або автомобілем із двигуном внутрішнього згоряння.

Відео доводить, що стиснене повітря здатне змусити Audi повзти вперед. Але воно не показує, як далеко, як швидко і якою ціною в енергії.

## До європейських доріг ще дуже далеко

Напрямні, пневматичні циліндри та рухомі колісні модулі нинішнього прототипу здебільшого розташовані за межами оригінальної конструкції кузова. На випробувальному майданчику це привертає увагу, але у звичайному русі відкриті механізми створювали б очевидну небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Серійний автомобіль потребував би ґрунтовної переробки днища, закритих колісних модулів, сертифікованих за вимогами краш-тестів посудин високого тиску та системи керування, здатної узгоджувати роботу пневматичних приводів із кермовим механізмом, гальмами й системою стабілізації.

Проходження поворотів створює ще одну інженерну проблему. Будь-яка різниця між зусиллями лівого та правого колісних модулів спричинятиме розвертальний момент, тому для утримання транспортного засобу на заданій траєкторії знадобиться точне керування зі зворотним зв’язком.

Перероблений Audi A8 доводить, що цей принцип руху здатний приводити транспортний засіб у рух. Але він не доводить існування автомобіля, готового до доріг.

## Замість гіперкара може з’явитися корисний інструмент

Справжня цінність технології Rosmar навряд чи полягає в рекорді прискорення. Значно цікавіша її здатність змінювати положення колеса відносно шасі й використовувати його як тимчасову опору для переміщення застряглого транспортного засобу.

Це могло б стати в пригоді для повільної рятувальної, позашляхової або спеціальної техніки, де важливіше витягти застряглу машину, ніж досягти максимальної швидкості чи високої енергоефективності.

Rosmar може й далі говорити про гіперкар із розгоном за 0,3 секунди, але значно більше сенсу було б у створенні машини, здатної справді самотужки вибратися з багнюки.

Наразі V-04 — це цікавий механічний випробувальний стенд. Ходити він може; бігати — лише за словами виробника.