Aston Martin пов’язав три купе DB12 S зі своїми гоночними автомобілями Ле-Мана 1950 року

Джерелом натхнення стали три гоночні DB2 з британськими реєстраційними номерами VMF 63, VMF 64 і VMF 65. Aston Martin побудував їх для «24 годин Ле-Мана» 1950 року, після чого на початку 1950-х вони продовжили виступати як у складі заводської команди, так і в приватних руках.

У заводській команді Aston Martin 1951 року ці три DB2 відрізнялися кольором решіток радіатора. Тепер Q by Aston Martin переніс ту саму ідею на сучасний DB12 S.

Чорний кузов із трьома історичними акцентними кольорами

Усі три купе DB12 S пофарбовані в Carbon Black. VMF 63 отримав акценти Rosso Red, VMF 64 — Speed Yellow, а VMF 65 — Ellwood Blue. Акцентні кольори охоплюють ламелі решітки радіатора та пофарбовані бічні накладки з вуглепластику, а Q додав на передні крила круглі гоночні номери «75». Позаду кожен автомобіль має пофарбований вуглепластиковий елемент Aeroblade і плівкову графіку із силуетом DB2.

Q не намагається відтворити обриси DB2 1950 року на сучасному автомобілі. Натомість історичні кольори та ретельно дібрані візуальні деталі безпосередньо пов’язують кожен новий DB12 S з одним з оригінальних гоночних автомобілів.

Той самий підхід продовжено в салоні. На спинках передніх сидінь є вишиті емблеми Aston Martin Wings у відповідних кольорах і стримані вишиті силуети DB2, а на спинках задніх сидінь — круглі номери «75». Поворотний перемикач запуску й зупинки двигуна та кінчики підкермових пелюсток також пофарбовані у відповідний акцентний колір, а історичну тему довершують індивідуальні накладки на пороги з позначенням «75».

Технічна частина залишилася стандартною для DB12 S

Aston Martin не оголосив про жодні індивідуальні зміни двигуна чи шасі для тріо VMF, тож, судячи з оприлюднених характеристик, автомобілі зберігають стандартну технічну частину DB12 S. Під капотом встановлено 4,0-літровий V8 із подвійним турбонаддувом, що розвиває 515 кВт і 800 Н·м. Потужність передається на задні колеса через розташовану перед задньою віссю восьмиступеневу автоматичну коробку передач ZF та задній диференціал з електронним керуванням.

DB12 S розганяється від 0 до 100 км/год за 3,5 секунди й досягає максимальної швидкості 325 км/год. Порівняно зі звичайним DB12 потужність зросла з 500 до 515 кВт, тоді як крутний момент залишився незмінним — 800 Н·м. Час розгону від 0 до 100 км/год скоротився на одну десяту секунди, а максимальна швидкість залишилася на рівні 325 км/год.

Версія S відрізняється не лише потужністю двигуна

Оновлення DB12 S виходять далеко за межі приросту потужності. Aston Martin більш ніж на 50 відсотків скоротив час перемикання передач, запровадив особливе для версії S калібрування акселератора та переналаштував адаптивні амортизатори Bilstein DTX, підсилювач керма й задній диференціал з електронним керуванням.

Жорсткіший задній стабілізатор поперечної стійкості допомагає контролювати рухи кузова, а переглянуті кути розвалу, сходження та кастера мають зробити реакції передньої осі гострішими й поліпшити загальну маневровість.

Карбон-керамічні гальма входять до стандартного оснащення. Діаметр передніх дисків становить 410 мм, задніх — 360 мм, а Aston Martin заявляє про зменшення непідресореної маси на 27 кг порівняно з аналогічною системою зі сталевими дисками.

Опційна титанова вихлопна система дає змогу заощадити ще 11,7 кг порівняно зі стандартною системою з нержавної сталі.

У європейському циклі WLTP офіційна комбінована витрата пального купе DB12 S становить 11,9 л/100 км, а викиди CO2 — 269 г/км.

Головне в тріо VMF — майстерність Q

Автомобілі для Монтерея не отримали ані більшої потужності, ані окремих динамічних показників, відмінних від стандартного DB12 S. Натомість їхня привабливість полягає в індивідуальній роботі Q by Aston Martin і прямому зв’язку з трьома конкретними історичними гоночними DB2. Тому VMF 63, VMF 64 і VMF 65 варто розглядати як колекцію з трьох автомобілів, а не як нову модифікацію DB12 S.

Aston Martin не оголосив ані цін на тріо, ані ширшого виробничого тиражу в тій самій стилістиці VMF. У Монтереї ці автомобілі мають продемонструвати, наскільки програма Q здатна змінити характер наявної серійної моделі, не торкаючись її базових технічних характеристик.

Саме це й робить ці три автомобілі цікавими. V8 потужністю 515 кВт і максимальна швидкість 325 км/год — стандартні характеристики DB12 S, проте червоні, жовті та блакитні деталі безпосередньо пов’язують кожен автомобіль з історією Aston Martin на Ле-Мані 1950 року, не перетворюючи їх на прості копії історичних болідів.